Опубліковано: 2015.02.10
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олександр Афонін

***

Небесную равнину распахали
Досель еще дремавшие ветра.
И к вечеру на полосы порвали
Покровы туч, снежившие с утра.
И вот уже, порою этой поздней,
Из золотого, чистого зерна
Ростками света прорастают звезды
И всходит ярко-желтая луна.
А ночь сейчас, спокойно и неслышно,
В дома заводит ласковые сны.
И я благодарю тебя, Всевышний,
За этот миг вечерней тишины.
Она дневные раны нам залечит,
Боль и тревоги прогоняя прочь.
Благословенен будет каждый вечер,
Переходящий так спокойно в ночь.

2015
© Олександр Афонін
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/41428/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG