Опубліковано: 2015.01.30
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Пилип Лавров

***

Журавль.
О небо он точит крылья,
Чтобы острей врезаться
В жизни материю,
Чтоб позади не остаться
И не вернуться в прерию,
Откуда все мы родом.
Где и трещины пресные.
Но подышав кислородом,
Разве уж можно без
         него??
Журавль!
Крыла размах твоего велик!
Стряхнувши пепел, обнять полсвета
Оно способно. Огонь горит.
Береги его в сердце –
Там, сзади, быстро,
Уж слишком быстро!...
Истлело лето.

2014
© Пилип Лавров
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/41365/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG