Опубліковано: 2015.01.15
Анатолій Мельник Человек-овца"Тишину можно слышать." Харуки Мураками - Проклянув чтеца, я сошел с лица - говорил со мной человек-овца. Он смотрел изо тьмы вольера и читал наизусть Бодлера. Сумасшедшие обезьяны, Поправляли его изъяны. Он внутри был почти пустой и ходил по углям босой. Его слов слюдяных пласты наводили легко мосты В небесах голубого ситца, Заводную пленяя птицу. И зловещая тишина Говорила устами сна. Я боялся ходить по льду мелкой лужи в моем саду. Потому я зимой летал и болтал о стихах, болтал. Для меня человек-овца был роднее тогда отца. Но гвоздики и розы зла нам нелегкая принесла. Мы спустились на дно колодца, там не выпить, не уколоться. Мы ловили Луну руками, и лучился вверху Мураками.
|
2015 © Анатолій Мельник |
Текст вивірено і опубліковано автором
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”
Написати відгук в книгу гостей автора
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.