Опубліковано: 2015.01.12
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Геллада Самойленко

Лейкоциты (смерть - не повод)

Если я тебя подведу – протыкай штыком, будто ренегата.
Нужно быть линкором эскадры, а не парусной яхтой регаты.

Не слагай панихиду по дому, если крышу молотит градом,
Покатились алмазы по скату, вскрыли кровлю и гнезда стропил.
Я горой встану за альковы, где ты учредишь арьергарды,
Я дал клятву быть годным солдатом, и всегда верой-правдой служил,

Нас учили, что смерть – не повод нарушать договор и присягу,
Потому нет покоя мощам, даже если в погост они лягут.

Дело в том, что во всяком Кае жжет огонь беспокойной Герды,
И пока это пламя сияет, есть резон не бояться смерти.

И покуда нас в строе Двое, до тех пор, пока спаян сплав,
Лейкоциты моей крови защитят твою кровь от облав.

2013
Донецк

Сборник "Я кулю тебе новую гитару"

© Геллада Самойленко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/41247/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG