На поля, на луги і сади
Випав сніг, наче біла трава.
Не знайти учорашні сліди.
Від Різдва живеш і до Різдва.

На гілках білий рій, білий рій
Бджіл зимових, кусючих, мов ос.
Закликає зректись буйномрій
Усевладний володар – мороз.

Це непам’ять скувала усе.
Сніг на груди землею наліг…
Але що це? Повітря трясе
Ясноокий загонистий сміх!

Ти стоїш, як весна, молода.
Сніг розтав. Ми в обіймах води.
…І народжує нас коляда,
І в майбутнє вчорашні сліди.

8 січня 2015 р.