Знов палить Рим трипафосний Нерон...
І пахне мандаринами і руном.
Між таро картами гниє оксюморон.
Безжалісна епоха теше труни...

Немає місця мавкам, павичам.
По яблуках промерзлих - сині коні.
А ось і ніч - кінець усіх начал -
У пишноті-мані ілюзіону.

Ти десь отут зібгайся і дивись.
Несе гостинець зайчик...
Пнись...
пнись...
пнись...

Ще буде лиска...
                          вовк...
                                      осел...
                                                 салют.
Порфірно мчатиме до одра смерті Брут...