Опубліковано: 2014.12.15
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олександр Афонін

Заоконная зарисовка

Тротуары просушило ветром,
Лед сошел, местами только лужи.
За окном плюс три, и как-то много света.
Небо ветер тоже "проутюжил".
Голуби уже повеселели —
Бродят кучей, "хавчик" нагло просят.
Над верхушкой заоконной ели
Лоскутом прибитым в тучах просинь.
А вдали, над серыми домами,
Кое-где видны и солнца пятна.
То ли так зима играет с нами,
То ли осень к нам пришла обратно.
Снег лишь на газонах тонким слоем,
Словно молоко плеснули с крынки.
Горки склон пацан-сосед освоил,
И, катаясь, с визгом рвет ботинки.
Выходной, декабрьская суббота...
Сел писать, а сам гляжу в окошко.
Ну, не тянет нынче на работу!
Но, однако, попишу немножко...

2014
© Олександр Афонін
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/41089/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG