Опубліковано: 2014.12.15
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Лiка По

Панорамы

Гремя кандалами, тащилась эпоха,
И не было места для доброго Бога.
И доброго Бога попрали ногами,
Чтоб сами поправшие стали богами.

Но боги бессмертны и немощны боги,
Что доброму Богу до смертных убогих?
И многих терзает - постольку поскольку -
Обычная зависть к другому посольству.

Эпоха сменилась волною прилива,
И смертные боги стоят сиротливо
И смотрят в далёкое синее море,
Кто вытрет им слёзы, утешит их горе?

И только высоко возносятся храмы,
Из камня сурово встают панорамы,
И к небу душа воспаряет в порыве,
Спасителя ищет, покуда мы живы.

В тоске бесконечной, в кровавой пучине,
Платить больше нечем - так плачут о сыне,
И молят о том, чтоб вернулся с похода,
И тянутся к свету - такая природа.

Прости нас, Творец, подаривший нам время.
Покрой нас любовью, тоске нашей внемля,
И в синее море Эвксинского понта
Мы выйдем смотреть на тебя с горизонта.

У кромки печали лучами заката...
Тебя мы встречали  и знали когда-то,
Да ум наш затмило пространство и время.
Гремя кандалами, уходим со всеми...

2014
© Лiка По
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/41087/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG