Опубліковано: 2014.12.08
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олександр Афонін

***

Какое скопище ворон!
Деревья, крыши почернели.
Вороний ор со всех сторон.
Себя я слышу еле-еле.

Что там вещают вновь они
Под этим небом хмурым ранним?
Ведь и без них все наши дни
Полны тревожным ожиданьем.

Все. Поорали и взвились,
Вмиг растворяясь в холодных тучах,
Знать, не нужна им наша жизнь,
Но, вероятно, так и лучше.

Пусть улетает их дозор,
Что поглотили неба своды.
Сочтем, что их вороний сбор
Был к изменению погоды.

2014
© Олександр Афонін
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/41050/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG