Опубліковано: 2007.03.06
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Аліна Остафійчук

***

Я по-прежнему жмусь щекой
К твоей ладони.
И не верю, что голос твой
Меня прогонит.
И не верю, что есть весна,
А мы не вместе.
Что уже не услышу я
Любимой песни.
Через пару лет ты другой
Размяв ладони,
Будешь петь о любви земной…
Ее не тронет.
Потому, что любить тебя –
Не сможет больше.
Я приду, чтоб душой обнять,
В беде не брошу.
Когда будешь тихонько спать
Ребенком милым
Поцелую я в лоб тебя,
Отдам все силы.
Чтобы легче тебе жилось
Проснувшись утром,
За тебя до кровавых слез
Молиться буду.
Занавеска коснется глаз,
Рассвет проснется.
Было ночью здесь двое нас.
Теперь – лишь солнце…

2007
© Аліна Остафійчук
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/4103/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG