укр       рус
Авторiв: 413, творiв: 42231, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2014.12.05
Роздрукувати твір

Юрій Монарха

Признание - В. Сикорский

                                                    Раздвоен мир. Укор подруги горек.
                                                     Горька любовь моя давно. Давно
                                                     я на тебя смотрю, как алкоголик
                                                     на злое и запретное вино.

                                                     …пригублю, после брошу, оживу.

                                                                       Вадим Сикорский

                      Бегу из дома, где горьки укоры.
                      Разрушен мир семьи давно. Давно
                      особа юная мои прельщает взоры,
                      как молодое, нежное вино.

                      И хоть по крепости я ей, увы, не пара,
                      я брежу наяву, я одержим.
                      За каплю вожделенного нектара
                      полез в бутылку бы, как благородный джинн.

                      Не все поймут. В любви я алкоголик.
                      Слова обычные скучны мне и сухи.
                      И  вот однажды я, дрожа как кролик,
                      подкрался к ней и стал шептать стихи:  

                      «Люблю тебя, как лишь поэты любят.
                      Ты для меня – наполненная чарка.
                      Душа горит. Позволь себя пригубить.
                      Моя жена, увы, горька, как старка».

                      Так грезил я о молодом вине.
                      Но, возмутившись, фыркнула гордячка:
                      «Ступайте-ка домой, к своей жене.
                      У вас, товарищ, – белая горячка».

1991
Харьков
© Юрій  Монарха
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2021 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні