Опубліковано: 2007.03.03
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Марина Генчикмахер

Исход

Бархан за барханом. За сроком кончается срок.
Бессрочны лишенья. Бессрочны пески и пустыня.
Куда он ведет нас, безумный, гневливый пророк,
С цепями порвавший кормившую нас пуповину?

Мы сами безумцы. Мы сами пророку под стать.
Какую свободу мы в землях неведомых ищем?
Мы сделали выбор. Нам не на что больше роптать.
Какие дворцы нам заменят родные жилища?

Мы сделали выбор. Мы бросили вызов судьбе.
Столетье сменяет столетье,-евреи уходят.
Но как ты уйдешь от Египта, который в тебе,
Стал голосом памяти, формулой крови и плоти?

Колеса скрипят и надрывно кричат поезда.
Небесную ткань прорывают  кресты самолетов.
Бессрочно над миром пульсирует болью звезда,
А сердце сжимает тоской безысходность исхода…

1994
Los Angeles
© Марина Генчикмахер
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/4094/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG