Убрана в чорне ця тендітна міс,
Струнка постава та осина талія.
З погодою пішла на компроміс,
Її кузена сонячна в Італії.

А міс приїхала у місто над Ужем,
Вона несе косиці у ковшиці,
Червоним кленам зачіски стриже
І розбавляє охру із корицею.

Її супутник – вірний парасоль
Завжди із нею ходить попід руку,
Співає небо: «Дореміфасоль!»
Каштани котить по слизькому бруку.

Мені до щему, окрику, до сліз
Цієї осені готичної ескіз.