укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44155, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2014.11.07
Роздрукувати твір

Павло Кричевський

***

Перевод с белорусского из Виктара Шнипа

Венеции вода в моей ладони,
Как стих последний -- сразу не поймешь--
Античного поэта, что сегодня
Шептал мне из воды: « И ты умрешь…
Мы все умрем и утечем водою,
Которой не напьешься - в той воде
Жизнь не найти, как неба - под землею,
А небо здесь над нами, как нигде.
И чайка, опьяневшая от лета,
К воде с высот стремится, как поэт,
Которому плевать, что с края света
Сюда я прибыл, чтоб увидеть свет
И полюбить Венеции каналы
И узкие горбатые мосты,
Где я с любимою хожу помалу -
С богинею, с которою на «ты».
Стекла вода к воде с моей ладони,
Струей горячей, как огонь стекла,
Что б я вот этот день в час смертный вспомнил
И прошептал: "Венеция была..."

2014

Віктар Шніп

х х х
Венецыі вада ў маёй далоні
Празрыстая, нібы апошні верш
Паэта старажытнага, што сёння
З вады мне прашаптаў: “І ты памрэш…”
Мы ўсе памром і зробімся вадою,
Якую нельга піць, бо ў той вадзе
Няма жыцця, як неба— пад зямлёю,
А неба тут над намі, як нідзе.
І чайка ап’янелая ад спёкі
Кідаецца ў ваду, нібы паэт,
Якому напляваць, што я здалёку
Сюды прыехаў, каб пабачыць свет
І палюбіць Венецыі каналы
І вузкія гарбатыя масты,
Дзе я з каханаю хаджу памалу,
Нібы з багіняю, з якой на “ты”.
Сцякла ў ваду вада з маёй далоні,
Пякучая, нібы агонь, сцякла,
Каб я прад смерцю гэты дзень успомніў
І прашаптаў: “Венецыя была…”

© Павло Кричевський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні