Як повернусь з війни, зустрічай мене біля порогу, лиш не плач, не ридай - обніми й поцілунком зігрій. Я повернусь живим, бо ти щиро молилися Богу, один з сотні бійців, що вступили із ворогом в бій. Я лишився живим лиш один з героїчної сотні і тепер за усіх решту віку судилось прожить, відкохати за всіх, у цілунках згоряти спекотних та повік пам"ятатати, якою ціною ця мить. Поцілуй мене так, як колись у садку ти любила, коли ми ще не знали жорстокого слова "війна". я за кожного з них поцілую тебе, моя мила, за всю сотню один відкохати я маю сповна.
|