І знову дощ... Тепер, мабуть, всю ніч
Він буде тупотіть по підвіконню.
Не дивина, бо то вже звична річ —
Осінній дощ в нічному царстві соннім.
Дощ обіб’є весь золотавий лист
І покладе на землю килимово,
А вранці двірники покажуть хист,
Змітаючи з асфальту цю "обнову".
Ми ж завтра будем з ранньої пори
Дивитись в небо й сонечка чекати.
А як інакше — осінь на дворі...
На неї в нас, на жаль, немає ради.
Та поки ніч, і дощик за вікном
Йде без зупинки хоч би на хвилинку,
Бажаю вам міцним заснути сном,
Бо ніч дав Бог нам всім для відпочинку...