Опубліковано: 2014.10.09
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Іцхак Скородинський

Ох, и розова роща берёзова

Ох, и розова роща берёзова

Ох, и…
Розова роща берёзова
на закате…
А поле…
Несчётно его перешёл,
урожай собирая с нелепой судьбины своей, через охи да вздохи.

А теперь, вот, молчу, не с кем даже и поговорить…

На последней меже, всполосованной лемехом плуга,
как горбатый пенёк притаился…

Гляжу…

Дальше сплошь бурелом, дальше синь до небес и с печалью валяльная
вьюга…
Гнусь сердечная давит на грудь…

А надежда…

Конечно, конечно!

На родненький мой
Рай
со
Бес.


   

2014
Харьков виртуальный
© Іцхак Скородинський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/40683/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG