![]() | Опубліковано: 2014.09.10 Поетичний розділ: Переклади |
Павло КричевськийЗаклинание всадницыАнатолій Криловець
2014 Анатолій Криловець Заклинання на вершницю Сідлай мене, коня свого вірного, І так скачи, щоб аж перса тряслися Попід зорями та покрай вирію, Та під гострим молоденьким місяцем. Ох, і будем летіти і мчати ми. Нам назустріч вибіжать наші діти Чистими такими, незачатими. Ну куди від них, рідним, нам дітися? Світ не бачив такої ще вершниці. Якби міг – то став для неї б авто я! О, як скачеш бо неперевершено Ти, жагою такою напоєна. Все. Кінчаюсь знеможено. В піні я. А ти міряєш цілий світ стогнанням… Отаку намалював картину я. Небеса сповнять наші бажання нам. © Павло Кричевський |
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”
Джерело: https://poezia.org/ua/id/40570/