Опубліковано: 2014.08.20
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Евгений Орел

"О, сколько в мире одиноких..."


​
​     О, сколько в мире одиноких...
         Дж. Леннон – П. Маккартни
        (Ah, look at all the lonely people...
         From Eleanor Rigby)

​     А коварная гостья смеётся:
    – Разве мы на поминках, поэт?
    Золотое токайское льётся.
    Бормочу:
    – Да пока ещё нет...
         Павел Баулин «Гостья»
         Из книги «Возлюбленный Смерти»

​
​"О, сколько в мире одиноких"
Сердец и близких, и далёких!
Без наслажденья и отрады.
К чему стенания, тирады?
Померкнул свет в конце тоннеля,
И соловьёв умолкли трели,
Душ разминулись половинки,
Замёрзли на щеках слезинки.
Пусты семейные альбомы.
Страстей неведома истома.
Судьбы не найдено решенье,
И жизнь становится мишенью
Сочувствия или насмешек
Шутов от власти, мелких пешек.
Но к чёрту горестные всхлипы!
Туз пиковый – ещё не выпал!

​20.08.2014
​
​
​

2014
© Евгений Орел
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/40464/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG