Опубліковано: 2014.07.29
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Павло Кричевський

***

Я стирал суету
с твоего имени,
запачканного словами.
Ветер,
поймавший небо на выдохе,
уносил его высоко —
к одинокой птице
в полумраке созвездий.
С тех пор небо стало
настолько прозрачным,
что я вижу луч солнца
на дне птичьего глаза
и слышу эхо всех слов,
ибо они — о тебе.

2014
© Павло Кричевський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/40344/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG