Опубліковано: 2014.07.24
Поетичний розділ: Медитативна лірика

Свiтлана-Майя Залiзняк

Піщані сліди




Розбіг - у прірву. Ось тебе й нема.
І знову краби... пінне море-небо...
Кому казати "друже", "боже", "ма..."?
А може, оплативши світло й треби,
Постояти на крайці, де пісок,
Лишити бджолам перестиглу грушу...
Між серпокрильців, ромських цигарок
Я засмагала, відривала рюші...

Вишневим соком писані казки.
І правду, й кривду колосило літо.
Мотузки павутини...
Жати з ким?
Крихка надія.
Лежні-моноліти.................................
........................................................

Утік анциболот, бо є свіча.
І потерча вимочує квача...
У шарварок пірнули чистоплюї.
Збирають копійки на бирки, збрую...
А я стою - ні в пекло, ні праворуч.
Лаштують в бій теля тореадори...
А вівці розгребли сліди Варави...
Ні дещиці знаття, ні зернят кави.
І всюди рештки злагоди, криниць.
Ярком ішла, квітчала кобилиць...

Біг мурашиний по листках салату...
Дістати б мир для всіх - немає блату.

Та прірва крейдяна.
Длубаю сливи...
Кістки...
Війна...
А голуби щасливі.

2014
© Свiтлана-Майя Залiзняк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/40309/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG