Пересохлим листям лісу
Грає вітер. На вербі
Соло солодко зітхає
І всміхається тобі
Ранок сонячної Трійці.
Десь далеко чути дзвін.
Йдуть до церкви липа й м’ята,
Душі устають з колін.
Пролетів лелека низько,
Ластівки – понад отав,
Тінь засмагу відгортає –
Час ховатися настав
У спокусу прохолоди,
У оазиси малі,
Що їх промені лукаво
Відривають від землі.
Вже регоче повногрудо
Смайлик жовтий із небес,
До землі дістати хоче
Язиком великим пес…
Вітер лащиться до річки
І стихає. Тихо так…
Опустив, неначе руки,
Пелюстки гарячий мак.
Все завмерло і зів’яло,
Все смиренно жар несе
І чекає: а чи скоро
Бог освятить нас дощем?

08.06.14