Опубліковано: 2014.06.11
Поетичний розділ: Інші розділи, стилі, теми

Юрій Зозуля

Мiлкi етюди, с-пiд глибин землi та неба


                                                      ВІТЕР
вітер — небом й головами, — вітер...

                                                      ЛЕГКОЩІ (вважається, що "легкість" є вже повна множина: то я про більше?)
тілу легше без душі?  —
то й душі!!  —  без тіла!!!

                                                      ОТО БИ, ЯКБИ...
вдосталь жару би — згорів би!
мав би дулю — й дим гонив би!!
й, поміж вітру, — всіх.  кудись..  би...

                                                      ЗАГАДКОВОСТІ
невисока й неглібка...
це ж багнюка й осока?
якщо навіть навпаки!!
як себе вгадать: ЩО — ти???

                                                      КРИК НА ВІТЕР: ТАК, І ВГОЛОС...
це не "високий штиль",
й не "про духовне";
чимсь рідні, повний штиль
і вітру повне...

крик надірвався мій:
гукав, собі ж, — постій;
а краще й занімій,
бо всяк гріховне...

з ним вляпаюсь завжди,
ще й не одмиюсь;
духовнеє, зажди:
за вітром віюсь...

2014
© Юрій Зозуля
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/40074/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG