укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44155, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2014.06.05
Роздрукувати твір

Костянтин Віхляєв

Фарфор Серебряного века

Фарфор Серебряного века –
Так хрупок, так прозрачен он.
Что вдохновенье человека? –
Звон. Но какой! Волшебный звон.

Кому в мансардах разогретых
Стихи на блюдцах остужать
И в губы белые поэтов
Еще при жизни целовать?

Кому под легкие креманки
Стелить дворянские мечты
И на голодном полустанке
Сжигать тетрадные листы?

Секли подарками «максимы»
Не из фарфора – из свинца.
На время век прощался с Крымом,
Но нет у времени конца.

В трущобах русского Белграда,
Харбина, Лондона, Афин
Меняли царские награды
На хлеб для восковых графинь,

Стрелялись, вспарывали вены,
Все отдавали без стыда,
Но томик Пушкина бесценный
Не продавали никогда.

А здесь, в дымах своих сиреней,
В бараках дальних лагерей
Мы умирали от ранений,
Сражаясь с Родиной своей...

Фарфор Серебряного века
Хрустел под тяжестью сапог
И с каждой юбилейной вехой
Все глубже уходил в песок.

Что поколенью Интернета
До поколенья серебра?
Все непременно канет в Лету:
Стихи, фарфор, et cetera.

Любому веку - свой Иуда,
Любой идее - свой Прокруст.
В эпоху разовой посуды
Любимый звук – не звон, а хруст.

Фарфор Серебряного века,
Прости, охрип весёлый горн.
Стихают звуки саундтрека,
Но не кончается попкорн.

Смакует новости бомонда
Свобод не знавшая страна,
И на обломках генофонда
Никто не пишет имена.

2012
Ялта
© Костянтин Віхляєв
© музика: Костянтин Віхляєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні