Ці контргамбіти, курява, юдоль, Валізи, перегони, попелища - Між днів народжень, звоювання воль... І кігті собратів - низенько...ближче... Чужі рядки, напоєні з боліт, Руді русалки, що лоскочуть гадів... Над яслами і орками політ... І липи в бур"яні, й радіння радій... Це гони отчі... Хмара не втече. І дощ сліпий за розкладом, і тиша... І довші ночі, і коротший чек... І міхоноші, й безкорисні миші... І полуниця вабна у піску, І дитинчати щебет про снаряди. І горе ворогині, й підлий кум, Що віднімає портмоне від Prada... Стезя кудись біжить. Не стій. Іди. Дарма, що водомір. Ще буде вгору... Є дещо спільне: гімн, омани, дим, Сірковий мармелад, ментальний сором. Обличчям - у траву. Ген-ген свої. Вони впізнають. Карт і сосен доста. Двигтіння пагорба... Рої... Бої... І віддала б крило - за гойний острів. 2014
|