Опубліковано: 2014.05.19
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олександр Афонін

***

Ох, як співає! Як же він співає,
Цей соловейко в зелені верби.
І співом, мов любов’ю, заливає
Все навкруги вже упродовж доби.
І день і ніч пісенні переливи —
Немов струмочок поміж камінців.
Із див усіх найкрасивіше диво
Так про любов співати… і без слів.
І знов, і знов дзвіночок голосистий
В травневій тиші радістю дзвенить
І сипле, сипле райдужне намисто
В небес прозору сонячну блакить…
От чуєш спів, і вже тобі здається,
Що душі й світ заповнила весна...
І як в цю мить щасливо серце б’ється!
Але, на жаль, іде страшна війна...

2014
© Олександр Афонін
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/39918/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG