Опубліковано: 2014.05.09
Поетичний розділ: Філософська лірика

Ігор Федчишин

***

В полон не брати, винищить дотла
зрадливе зілля в себе на городі,
щоб згодом не боліла голова,
що враже сім"я знов пустило сходи.
Щоб не розвіяв вітер хижий пух
і знов комусь залоскотало в носі -
то вирвати будяк той чи лопух,
аби навік позбавить плодоносся.
В сусідськім полі різнотрав"я лан
і будякам-агресорам привілля -
рости собі, не пхайся, наче хам,
не лізь, наглючий, на чуже подвір"я.
Коли заліз, як підлий терорист,
то й знай, нікчемний, що тебе чекає -
ми виб"єм з тебе той паскудний хист
і спалимо, а попіл закопаєм.

2014
© Ігор Федчишин (Борода)
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/39860/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG