Опубліковано: 2014.05.08
Поетичний розділ: Філософська лірика

Свiтлана-Майя Залiзняк

Тиш


Усе так швидко: дощ, любов, бузок,
Автобус - на зупинку, птах - у небо...
Дві парасолі мав - таки намок.
Сім раз відрізав - міряти не треба.

Гойдав, судив, мирився, воював,
Крутив сонцями, повз у мідні нори...
Загоїв-розтроюдив кілька вав.
Тузи мигтять...
Вовтузяться потвори...

Ти певність розгубив.
Куди ж іти?
Є міх прощень - за правду...
Ніц мети...
Квітує гречка. Будуть медозбори...
А ти ростеш...
І зяють підрі... нори.

Червоні маки.
Водоспади сині.
Лягай, німій... Ховайся в конюшині.
Тебе не вцілять.
Млосно. Вірші... Тиш.

Ти хочеш спурхнути?
Забий. Облиш.



9 травня 2014


підря - схованка, сідало, сінник.

2014
© Свiтлана-Майя Залiзняк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/39859/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG