Опубліковано: 2007.02.23
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Василь Дробот

Ты так и вянешь без меня...

* * *

Ты так и вянешь без меня,
Хоть я недалеко,
И жизнь, неловко семеня,
Уходит в молоко.

А говорят еще: «В песок!» –
Во всю сбегает прыть.
И полный высохнет сосок,
Когда не просят пить.

Я вяну рядом без тебя,
Душа твоя вдали,
Как журавли, летит, трубя,
В другой конец земли.

2007
© Василь Дробот
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/3984/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG