Мені не раз іще насниться
Напівпрозорість ворухка:
Блакитне платтячко із ситцю
І ти, усміхнена така.

Я прилітаю теплим зором
І обіймаю всю тебе.
А ти хвилюєшся, як море,
Стоїш, як небо голубе.

Я прилітаю ніжним вітром,
Який голубить, а не рве.
І пелюстинки плаття-квітки
Грайливо підкидаю вверх.

Я сонцем прилечу, що пряжить, –
Та все ж невільник твій, не пан, –
І роздягну тебе на пляжі,
Й пошлю у Тихий океан.

І ревнуватиму безсило.
На жаль, не все мені дано.
Не стану хвилею я, мила…
І сон залишиться лиш сном.


5 травня 2014 р.