Опубліковано: 2014.04.29
Поетичний розділ: Верлібр, білий вірш

Василь Кузан

Пат


Перегортаю ранок
Пальцем нового вірша.
Перебираю рани
Лівим огризком сну.
Вилитий страх туману
Гори ковтають довго.
Краплі роси і поту
Душу до низу гнуть.
Знов перелітне сонце
Котить весну у вирій…
Хочеться мир зібрати,
Ніби прозорий мед.
Днів доміно рядами
Падає і зникає.
На перевалі духу
Плаче дорога втрат.

29.04.14

2014
Довге
© Василь Кузан
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/39784/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG