Опубліковано: 2014.04.25
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Ферлай Крайзер

Дары волчвов

Кто, уший по-ветру
              придерживает ищи ащ,
того и слушают мытщи,
         подкладывая хорть несхарч,
         пуглёву слугчаю:
                      гуль, голь!
                      изволишь ли махнуть,
         хочь закусив губу,
                 в неждачь получее?..
Костянки, съмънки -
все в белой тине попычей,
                         год-в-год,
        годуя неподгад улуча -
     в примёр, ей?
                     иль?
Покойная убудь оказий -
              лучше ли?
Не спорю:
    пойло-в-сам-налов,
                се - спотыкач;
и, кто наливчий?
         хмарь да родничок -
         невёрыши,
   промоча на огнучи…
Возьмёшь проставу ихычьём -
                           раз-раз!
              а, может - за плечо:
                  чуй-чужь,
              и сплюнешь скупчую?..
Как не окручивай,
         всяк - сам себе
                        подначь;
трясутся, тянутся, пока?..
              Бердъщь пришёл!
Потом - смелей не будешь…



.

2014
© Ферлай Крайзер
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/39748/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG