ти напишеш кілька постів і забудеш пароль середнього ступеня складності.
смерть - коли надто багато інформації, яку неможливо перетравити.
у цьому напівпустому потязі заборонили палити, отже, тепер навряд в хвості
хтось цигарки дістає і згадує, хто це такі - луддити.
хтось палить, а хтось вдихає цей дим в складнопідрядному реченні.
ти напишеш кілька постів, які ніхто не прокоментує.
слова у найкращому порядку теж не завжди бувають доречними -
навіщо згадувати одне сім символів просто всує.
якщо натиснути туди, де мало б бути серце, в суцільній темряві,
раптом згадаєш, скільки годин воно не б'ється після відключення від мережі,
і це бажання поставити лайк тепер пояснити не зможеш нервами
чи неможливістю окреслити порозуміння межі.