Ти мене привчила до екстрему.
Я тепер залежний від любові
Під прицільним поглядом Едему,
Під суцільним спогадом. Дубові

Двері відчиняю в насолоду,
Всотую натхнення й небезпеку
Заборони чарівного плоду.
У догоду молодому пеклу,

Сивий рай на ниточці шовковій
Пальцями тримаю над смолою,
Що кипить у казані. Ранкова
Зірка у напрузі. Із тобою

Суміші спокуси і тривоги
Нереально втриматись дороги…

26.02.14