Опубліковано: 2014.02.02
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Михайло Деркач

***

Эх были люди в наше время –
Не то, что нынешнее племя…»
А.С. Пушкин

Меня как в море ветры закачали,
И, скажем прямо, я хлебнул всего...
Чернобыль и Армения за плечами,
И в доле поколенья моего.

Не йодом – водкой раны заливали:
Душой – не телом человек раним…
И никогда друзей не предавали,
Хоть как бы скрутно ни было самим.

Во всем шли до конца – никак иначе…
Была любая стройка словно бой.
«Кровь из носу» - закончи то, что начал –
Так были мы научены судьбой.

Теперь же поколение другое
Во власти мифов, фобий, параной…
Чуть трудности – опустят руки, ноют,
Рутинный труд обходят стороной.

И глядя на такие вот детали,
Нам стыдно перед памятью отцов
За то, что не смогли, не воспитали
Таких, как наши деды молодцов.

2014
© Михайло Деркач
Текст вивірено і опубліковано: автор

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/39223/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG