Опубліковано: 2014.01.23
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Сергій Негода

Квітне сніг на майдані

       

Невідомо мені, чи бути добру. А-чо, там? Люди біжать!
Квітне сніг на майдані, а у мене погони згоріли, без личок.
Навколо ті, чиїх імен я не знаю, які молоді, а очі не усміхаються.
Крику багато сьогодні. Гей, Серьога, з вікна цілять в очі.

Хто чесний і вірний? Той піднімає барикади до неба.
Замаскована  сотня беркутят гупає. - Слава Україні!  
Рубікон не перейдено!  Агов, хто тікає? Задкуй  назад.
Ой.., не встиг відчути,  як отримав гумову кулю в око.

Присів не зміг зібратися. Що це? Розвертаються будівлі.
А хіба ти не знав, що слава твоя народиться тут?

Добре, піднялися, хлопці! Мої ноги чіпляються...
Я не лишуся тут в живих, як не житиму  живцем.

2014
© Сергій Негода
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/39177/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG