Опубліковано: 2014.01.04
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Іцхак Скородинський

Старогодние фантасмагории


Что к старости я становлюсь слезлив…
беспамятен…
маразматИчен… -
все это пережить – так, пара пустяков.
…Вот!!! Вспомнил!  Что гораздо хуже,
так это то, что дальние мои,
меня не замечают –  
я для них
стал частью интерьера,
старым шкапом,
в который раздражение своё
закинуть можно,
заперев на ключ…
Чтоб больше не скрипел…

Всё это поражает,
рассыхаюсь,
иду на слом,
в сентиментальность
впадаю
и все чаще замечаю,
что рифмами банальными грешу…
На Старый Год брожу по Беэр-Шеве
и, видя распустившиеся розы -
рифмуя их с морозами и смертью –
бурчу себе под нос.
- Ну, как мне дотерпеть…
Ну, как теперь мне
до костлявой дотерпеть…
   

2014
Харьков виртуальный
© Іцхак Скородинський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/38988/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG