Опубліковано: 2007.02.22
Поетичний розділ: Слово, мова, присвяти поетам

Майстер Євгеній

ИОСИФУ - О ЕГО ЗАБРОДЫШАХ



Деревянные рифмы – гвоздей пролетарских просят
И тщедушные души - хромают, как «рупь с полтиной»…
...Это астма окраин, мой нобелевский Иосиф,
Это - рот твой прекрасный, забитый советской глиной.

Золотушных детишек, так на тебя похожих
Как рисунок сортирный – похож на ваянье Бога,
Столько проистекло - из плебейских тугих межножий!
...Мне - тебя одного, - извини, - было слишком много…

Каменеет лоза, в плоть живую врастя чинаре.
Удушают в объятьях? – Смеёмся такой обузе…
…Уходя в темноту, не спеша, - докурить чинарик,
Бросить паспорт в костёр - или хер завязать на узел.

2002
© Майстер Євгеній
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/3896/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG