Спалює вечір листя.
Цим лиш дратує нерви.
Можеш ходити довго
Мовчки (аби по колу).
Знаю твоїх колишніх…
Майже усіх, поіменно.
Сам не святий, як бачиш,
Звуть мене не Микола.
Знову слова ті ж самі,
Сенси на рівні сексу.
В тебе круте авто –
Натяк на vip-персону.
Ти його розумієш...
(Вечір почнеться з кейсів).
Тільки сама не їздиш
Далі свого Херсону.
Не у весні тут справа:
Потяг він завжди потяг.
Просто ти вже доросла, –
Він тебе ще боїться!
Вірю, що називає
«Сонечко», «буся», «котя»…
Тільки не уявляє
Хто ти така, левице!