Опубліковано: 2013.11.01
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олександр Афонін

***

Сказать, як гарно, слів не вистачає...
Шукатиму тепер слова нові,
Щоб описать, як веселково грає
Під сонцем іній вранці на траві.
Як сипле іскри кольорові в очі
І сяйвом цим навкруг все обійма...
То, мабуть, вже прокралась серед ночі
В осінні шати злодійка-зима,
Щоб назбирати золота й багрянцю
Й в свою домівку скарб цей занести...
Але застала осінь зиму вранці,
І тій прийшлось тікати, а не йти.
Тож діаманти й власні погубила,
Втікаючи вона за небокрай.
Ох, як же вони сяють, Боже милий!
Хоч з поїзда виходь і їх збирай...

2013
© Олександр Афонін
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/38456/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG