укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44192, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.02.17
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-211


Высота расстилалась поляной. Тут бац! -
судьбоносный верзила надел мне вериги.
Успокойся, мол, брат: это новый абзац
твоей медленно тлеющей жизненной книги.

Не поверит никто, но из детства меня
провожал целый полк пластилиновых птичек,
а чекист со статурой дубового пня
произнёс: "Ты - мужчина, а значит - добытчик".

Кирпичом запустил в допотопный лорнет
я ему - и отбил спорить дальше охоту.
Повылазило, что ли, на старости лет
ветерану-чекисту - точнее, сексоту?

Я ему раскрошил костяную клюку,
а затем, усмирив водограй бурной крови,
чуть не плача, пощупал мизинцем щеку -
ну, очищенный персик - и тот был махровей!

То портвейн, то гантели совало мужьё -
и не раз мой ответ отправлял всех в нокаут,
а сейчас от бессилия вырвалось "ё" -
этот строго единственный в русском умляут.

Преисполненный грации статный олень,
догоняя меня, поломает мениски.
Ведь не стала похожа ступня на пельмень,
не замеченный кошкой, оставшийся в миске!

Не того наставляешь... Дошло, пастор Шлаг?
Шут с тобой - проповедуй мужицкие притчи,
только лучше заранее смойся в кишлак,
где матёрых мужчин - как непуганой дичи.

Видишь радугу в дальнем разрезе небес?
С ней верзила никак быть не может повенчан.
Не кощунствуй, а то я возглавлю ликбез,
появившись за столиком в газовом френче!

Пролечу под адажио ласковых гроз -
и почувствуешь, больно ли пялить резонно
провонявшийся мозг на мальчишечий торс,
будто лапти к пилотскому комбинезону!

1998
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні