укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44193, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2013.10.27
Роздрукувати твір

Владимир Белозерский

"Иллюзия неба" (три стихотворения в прозе)

ЗВОНОК

Вам нравятся ночные звонки? Спросонок потянулся к телефону, провёл пальцем по тачу.
- Да!
- Ты не забыл, что с утра переводят время? Переведи, а то опоздаешь на рейс. Я тебя знаю!
- Да ладно тебе, нашла время, сама-то на часы глянь.
Проснулся окончательно. Встал, нащупал вечно ускользающий выключатель. Снял часы с полки,
перевёл стрелку на час вперёд. А ведь опоздал бы, как пить дать, опоздал. Подошёл к её фотографии,
поправил чёрную ленточку. Провёл по стеклу рамки ладонью. А если бы я стёр из телефонной книги
её имя, номер? Сел в кресло, над которым распятие и навсегда остановленные ходики. Светает. Я жду.
Звони!

ИЛЛЮЗИЯ НЕБА

Шандарахнуло деда. Инсульт. Но наш дед - тот ещё живчик! Прошёл месяц. Дед лежит и смотрит в окно
на стрижей. Только глаза на застывшем лице туда-сюда за птицами по небу скользят. Стрижи - это
святое. Прилетели, значит, лето - жить будем. Улетели – осень, и… В этот раз небо осиротело рано.
Дедовы глаза закрыты, толку-то таращиться в пустоту? Улетели. Всё уже незачем. Только наутро по
небу снова промелькнули озорные точки, носятся, как ни в чём не бывало. Дед приоткрыл глаза. В
глазах запылал свет. Даже левая неподвижная рука шевельнулась. «Я… бу-у-ду»,- выдавил дед. Ладно,
старый. Лазерный проектор – штука дорогущая, но ты мне дороже.

...ОДИН ШАГ

Вы подходите к ярким витринам, вы любуетесь мобильными телефонами. Какие они красивые, они
зовут, вы хотите обладать ими, одним из них - самым-самым. И вот она, мечта, ваша. Сколько радости.
Тут и музыка, тут и кино, тут и звонок друга. Много всего. Ах, как же он изящен. А этот замечательный
номер, сочетание цифр которого вы так тщательно выбирали!
Вчера я оставил номер моего телефона больничной сестре: «В случае чего…»
Умоляю, молчи. Только не зазвони. Лежи, как лежишь, и не издавай ни звука. Будь ты проклят, чудо
техники, в одно мгновение ставшее похожим на гроб. Ненавижу тебя, треклятый бездушный кусок
блестящей пластмассы!

2013
Житомир
© Володимир Білозерський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні