Опубліковано: 2013.10.15
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Лiка По

Проспект

Не машины - речка времен течёт.
Город - сбившийся со счёта звездочёт-
Завернул свои сокровища в шелка,
Поглотила их безмолвная река.

А кварталы? А кварталы - валуны.
В них мечты моей души погребены.
А за ними - серых будней частокол
И ступенечки на ангельский престол.

Где ты, суженый, за три-девять земель?
Беззаветно сел кораблик твой на мель.
И качается он в гавани берёз,
Речку времени не путай с речкой слёз.

Я одна по переходу всюду вброд
Пробираюсь сквозь толпящийся народ.
И дивлюсь, как беспричинна и легка
Напевает о бессмертии река.

2013
© Лiка По
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/38341/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG