Опубліковано: 2007.02.17
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Ольга Бєда

Сонет

Олегу Бондарю

Олегу Бондарю

Куда летишь на вольных парусах,
Любовь моя, презревшая года?
Не обернёшься и не вскрикнешь:  – Ах!
Да где ж земля? Вокруг одна вода...

И ты права: какая ерунда –
Разглядывать секунды на часах!
Знакомые затихли голоса,
Лишь ты со мной. Дай Бог, чтоб навсегда.

Не стоит ждать, когда придёт закат.
Неси судьбу, хоть ноша нелегка:
Ты трижды повторился в сыновьях!

Пусть парусами станут облака –
Бессмертным будешь странствовать в веках.
Да сохранит тебя любовь моя!

1999
Харьков
© Ольга Бєда
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/3832/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG