укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44612, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.02.16
Роздрукувати твір

Тетяна Аінова

ПИСЬМО в прошлое столетие (мне)

Разгляди меня в будущем, девочка!
Нынче циклон
за стеклом – гололёд,
и небесные пульки свистят.
Мне за тридцать.
Меня называют прекрасным цветком.
Посмотри на меня:
это ты лет пятнадцать спустя.

Посмотри: ты довольна, уродинка?
Видишь – жива;
ну, не то чтоб здорова,
но всё же получше других;
не засохшая дева, не шлюха,
ничья не жена,
я почти что законченный слепок
с мечтаний твоих.

И вот эта квартирка моя –
твой прижизненный рай.
И вот он, что так снился тебе, –
мой стареющий принц...
Ты не веришь в меня?
Сотворяй же меня, сотворяй!
Ты не любишь меня?
Я исполню твой лучший каприз!

Ты не хочешь в мой возраст?
Но Бог не умеет считать.
(Человек Ему нужен
как мастер компьютерных дел.
Оттого хороша
дрессированных душ нищета:
бесконечный расчёт –
это всё, что Он вправду хотел).

Ты же тоже чужда арифметике,
мой демиург, –
ты из тех, кто об стенки дробит
лобачевские лбы.
То ли юность, как падаль,
скормила ты своре наук,
то ли слёзы пошли на полив
для цветенья судьбы –

всё равно ты напрасно
захочешь меня усыпить.
Даже трижды смертельная
доза мне будет мала.
Я сейчас размышляю,
глотая былое, как спирт,
не от тех ли таблеток
ты в теле моём умерла.

Видно, телу любая беда –
героин, анаша –
всё наряды меняет свои
да свидания ждёт.
И живёт в этом теле
ещё молодая душа,
бегу жизни равна,
ибо сказано: равный убьёт.

2012
© Тетяна Аінова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні