укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44157, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2013.10.10
Роздрукувати твір

Іцхак Скородинський

Поетка ніжна… Ще й руситка… Й вередуха



Над останньою,над паперовою книгою віршів своїх...  
Погляд ковзає, ковзає, і…
І тремтячи чортячим в очах...
Занурилась, як в дзеркало Озера
…в нез'ясовне,
прокидається там солов’їним,
зегзіцею...  
І не може, а може, не хоче вона повертатись назад,
в світ пічної нудоти, де сором навіки  відлинув...  
Так і жити б і жити…
У своїх, у слов'янських, у віршах...  
Їй…

Та!
 
Квітку зоряну з неба  зірвавши,
між сторінок заклала її.  
І закрила всі двері...  
Й застигла, неначе навік...

Але!
 
Як у давню свою давнину,
вона знову почула цей ЗВУК!  
Хоч і чутний нам, ледве...  
І як в порожнину,
її губи, як ті пелюстки шепотіли, вишіптували
...СЛОВА,
непотрібні нікому вже...
 
А потім…
І вони…

Розтанули…

* * *
 
Куди ж ти рвешся, щоб зірватися з обриву,  
поетка...  
Вербою гнучкою,
у
…несамовітті,  
коріння видираючи з землі  
і лози розпушивши…  
Та ще й змією вигнувши лелечу вию,  
ти з бурею вовчицям, лютим виєш, виєш...
 
А от, коли доб'єшся й ти свого...  
Утопленицею нагогОшеною усесвишнім,  
ще дихаючи
і
перекидаючись на хвилях…
 
Всього лише,  
за течією ти
пливеш в завіз навколишній, торішній
де так обломиться,  
що з зідраною шкірою
ти гнитимеш серед корчиць  
з сосновою
із  твар'ю…

Та ще й, з невірою
вселенською…

На нью!

2013
Харьков виртуальный
© Іцхак Скородинський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні