Опубліковано: 2013.10.07
Поетичний розділ: Медитативна лірика

Юрій Зозуля

Зазакатное, рисуночком


когда закатится закат,
а ночь прижмётся к вечеру…
и совершенно ни к чему
всё ярко освещать подряд?

и только ниточкам лучей
от звёзд свисать, аж до земли…
а звёзды, — корабли вдали, —
отдали ж, — цепи якорей??

там ветер времени столь тих!
та гавань полнится надежд!!
в заплатах звёзд, в следах одежд!!!
и, сниже, тянется, в луч, стих???

2013
© Юрій Зозуля
© музика: Юрій Зозуля
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/38178/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG