Облатки листя крутяться у танці, У срібло місяць кутає думки, Холоне вечір на блискучій таці І тулить звук приглушено-м’який До скроні часу. До зірок далеко, Але, здається, руку простягни І те сузір’я над гніздом лелеки Дістанеш, як намисто… Восени Так хочеться у золотому вирі Набрати жмені зоряних монет Й полинути з коханою у вирій, Впіймати птаху щастя між планет… Так хочеться зануритися в спокій, Минуле зігріває нас допоки… 29.09.13
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”