укр       рус
Авторiв: 412, творiв: 41951, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2013.09.21
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-954

Активным солнцем взбудораженные клумбы
в осенних парках стали ярче и пышней.
Тот самый угол Туманяна и Лумумбы
под светофором схоронил моих коней.

Их было десять табунов в одном моторе –
муругих, чалых, эфемерных – а потом
вне расписания извергся крематорий
над экранировавшим грусть мою щитом.

Рассада бархатцев, непахнущая зелень,
незасвидетельствованные миражи…
Всё – как тогда, когда водители косели,
берясь гурьбой за непосильные гужи.

Стоит по-прежнему уездный городишко,
пустоглазницыми мещанами киша,
и по заезженному радио трындит, что
в работе счастье обретёт моя душа.

Упорно пахнет перезрелой чагой в роще,
площадку детскую скрывавшей от луны.
Качели вымерли – и стал заметно жёстче
гвоздичный воздух с чувством призрачной вины.

Догадки мавок, что здесь кто-то похоронен,
единодушны – и машины в городке,
который с горя потерял этнохороним,
неуправляемы на стартовом витке.

Они пищат гипнотизирующим чипом
на весь уезд, что приближается финал,
и редкий грач, таксидермистами ощипан,
опять обкаркивает Энскводоканал.

Скворцы мутируют под действием ионов,
вода чернеет, расщепляется мазут…
Вот так – мальчишку обломали в веке конном,
а город слушает, как памятники ржут.

2013
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2019 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні