Опубліковано: 2013.09.05
Поетичний розділ: Переклади

Павло Кричевський

***

Анатолiй Криловець

Повторялось в мире много раз:
Моложавый, но в годах мужчина.
Девушка. Улыбка карих глаз.
Разговора ткется паутина.

– Шестьдесят? – И, словно два крыла,
Брови вверх взлетели птицей юркой. –
Ни за что бы Вам я не дала!
– Но ведь я и не прошу, дочурка!

2013
Турово

Анатолiй Криловець

Світку білий, скільки чув ти це!
Юно так зістарений мужчина
Й дівчина з усміхненим лицем.
І розмови тчеться павутина:

– Шістдесят? – здивовано звела
Дві брови, мов крила лебедині. –
От би вам нізащо не дала!
– Але ж я і не прошу, дитино.

                  6 листопада 2011

© Павло Кричевський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/37963/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG